Під час російсько-української війни Дунай довів свою значущість як ключовий логістичний коридор для експорту. Через його порти пройшло понад 29 мільйонів тонн вантажів у 2023 році, що стало рекордним показником і в шість разів перевищило довоєнний рівень. Відповідно, річка стала не лише «планом Б» на тлі блокади Чорного моря, а й стратегічним шляхом для постачання української продукції до Європи.
«Ми активно працюємо над розбудовою інфраструктури та міжнародною співпрацею заради інтеграції в ЄС. Одним із ключових завдань минулого року стало ухвалення Планів управління річковими басейнами, зокрема Нижнього Дунаю. Команда Асоціації доклала значних зусиль, щоб залучити всіх зацікавлених сторін. Цей євроінтеграційний документ відкриває шлях до покращення стану вод в окремих басейнах. У нас немає іншого вибору — Дунай мусить стати внутрішньою річкою ЄС з усіма екологічними та економічними перевагами», — підкреслив Юрій Маслов, Президент Асоціації «Стратегія ЄС для Дунайського регіону», Голова Альянсу відновлення України.
Дунай — друга за величиною річка Європи, що з’єднує 9 країн-членів ЄС та 5 держав поза його межами. Так ми зможемо об’єднати 14 країн Дунайського регіону в єдину квітучу екосистему. Раніше Міністр закордонних справ Австрії Александер Шалленберг заявив, що всі країни Дунайського регіону, до якого, зокрема, входить Україна, мають бути членами Євросоюзу.
«Якщо у 2012 році Україна лише робила перші кроки в Дунайській програмі, відіграючи доволі скромну роль, а у 2022-му, попри головування у Стратегії ЄС, через війну не змогла повною мірою розкрити свій потенціал, то тепер ми маємо реальний шанс очолити процеси сталого розвитку. Є виклики, які великим країнам слід долати разом», — додав Юрій Маслов.
